Фінанси. Гроші. Валюта Автор: admin Друкувати

Рахунки українців можуть бути "заморожені"

  • .

    В Україні 2022-го представлять нові непрямі методи податкового контролю. Згідно з логікою податкової амністії, вони мають запрацювати після того, як закінчиться можливість добровільно зізнатися у зароблених у тіні активах (вересень поточного року).

    3887_____14644_729x547.jpg (61.32 Kb) Про те, як працюватимуть нові методи контролю, на кого вони вплинуть і чому без них не обійтися.

    Про це говорить в інтерв'ю голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    – В Україні продовжується податкова амністія. Ті цифри, які звучать, здаються досить скромними. З урахуванням обсягу тіньової економіки далеко не всі українці наважуються показати податковій свої приховані активи та легалізувати їх. Ви задоволені темпами податкової амністії?

    – У нас вивели з тіні вже 1 млрд 208 млн грн. Дуже позитивна динаміка. Дуже. Будь-яка велика програма має власну інерцію. Тобто люди дивляться на те, хто і як декларується, чи є негативні наслідки. А якщо бачать, що наслідки лише позитивні, вони прокидаються й активніше беруть участь в амністії. Так було в усіх країнах, де проводили амністію, так і зараз.

    Минуло лише чотири місяці, це третина терміну. Я оцінюю ті результати, які є, дуже позитивно. У нас на 60% збільшились амністовані активи у грудні. За період із 1 по 8 січня, коли податкова практично не працювала, плюс близько 100 млн.

    – А чи можете оцінити, до вересня, коли закінчиться податкова амністія, яка може бути сума легалізованих активів?

    – Не хочу оцінювати. Можу говорити, що бачу зараз. Мені хотілося б, щоб усі сприйняли податкову амністію як можливість, а не як додаткове обтяження. Насамперед дуже радий, що участь в амністії почали брати люди з порівняно невеликими заощадженнями. Це дуже тішить і це те, чого нам не вистачало минулого року.

    – Тоді запитаю так: знаючи ситуацію з ухиленням від сплати податків в Україні, з рівнем тіньової економіки, яка сума легалізованих активів вам видалася б достатньою?

    Ми вважаємо, що на руках у людей у різних формах близько 50 млрд доларів, отриманих з ухиленням від сплати податків. Якщо вдасться вивести хоча б третину, я вважатиму це величезною перемогою.

    – Коли почалася податкова амністія, було багато скарг на банки, які відмовляються працювати з "сірими" грошима, які для амністування приносили їхні клієнти. Цю проблему вирішили?

    – Насправді це була єдина проблема на шляху податкової амністії. Існує не зовсім обґрунтована позиція банків. Банки також мають певну інерцію. Деякі банки виявляють надмірну службову ревність у перевірці тих сум, походження яких неможливо перевірити. На кожну неконструктивну позицію реагуємо: роз'яснюємо, проводимо з ними роботу. Але, на жаль, це не автоматично, а в ручному режимі. Ми маємо звернення НБУ до комерційних банків, яке зобов'язує їх брати участь у податковій амністії. Робота йде.

    – Ті, хто пройшли податкову амністію, звільняються від відповідальності за ухилення від сплати податків. Чи надходили до вас скарги на податкову про порушення такої норми?

    – Ні, таких скарг немає. Були скарги на банки, коли банк говорив клієнтам, що він не бере участі в податковій амністії. Тоді й з'явилося роз'яснення НБУ, адресоване всім банкам. Після цього таких звернень не було.

    – Щоб податкова амністія працювала, необхідно водночас посилювати контроль та карати тих, хто вирішить залишатися із сірими активами. Ви, як і Мінфін, анонсували запровадження непрямих методів податкового контролю, його розробку також передбачили в законі про податкову амністію. Але досі немає конкретних норм, невідомо, чи ухвалять взагалі такий законопроєкт. Чому відразу не розробили і разом із податковою амністією не запровадили непрямі методи податкового контролю?

    – Це був один із шляхів, він обговорювався на момент ухвалення податкової амністії. Був такий варіант: одразу передбачити непрямі методи податкового контролю. Але ми пішли позитивним шляхом, який розрахований на свідомість українців. Давши пряник, а не батіг. У нас уже працює фінансовий моніторинг, у банках уже питають у людей, звідки гроші. Тому будь-хто розуміє – легалізація грошей, отриманих з ухилянням від оподаткування – у його інтересах. Вирішили дати доручення Кабміну розробити відповідний законопроєкт про непрямі методи. Вибрали шлях: дати можливість українцям на власне бажання вийти в білу. А потім уже розглядатиме методи непрямого податкового контролю.

    – Ви не берете участі в розробці непрямих методів податкового контролю?

    – Поки що Кабмін розробляє на своєму рівні, а перед тим, як вносити, покажуть.

    – Ви говорили, що законопроєкт покажуть уже в січні.

    – Поки що не показали, але січень ще не закінчився.

    – На вашу думку, які норми мають прописати в законопроєкті та як мають працювати непрямі методи контролю?

    – Варіантів не так багато. Є велика покупка від якоїсь суми. Наприклад, від 1 млн. грн. Після такої купівлі податкова отримує право запитати платника податків щодо джерел походження коштів. Якщо він не може підтвердити джерело походження коштів та податкова не бачить по своїх базах відповідні білі доходи такого платника, які дозволяють зробити таку покупку, донараховують податок на цю суму за стандартною ставкою (19,5%. – Ред.).

    – У бази потрапляють покупки авто, житла. Їх бачить податкова. Але якщо українці витрачають гроші на коштовності, антикваріат, предмети розкоші, ці покупки в реєстрах не відображаються. Чи повинен продавець повідомляти податкову про такі операції?

    – Я не бачу, як можна проконтролювати активи, які не проходять через реєстр. Якщо ми говоримо про антикваріат, коштовності, які не проходять реєстрами, до них можуть бути питання, але як податкова про них дізнається? Подивимося, що запропонують у законопроєкті.

    – Припустимо, якщо українець продасть свою стару квартиру, яку йому купили батьки і він не задекларував подарунок, або заробив за рахунок зарплати в тіні.

    – Непрямі методи завжди тільки про майбутні покупки.

    – Ок, тоді якщо продав стару квартиру та одразу ж вирішив купити нову, в іншому районі чи іншій площі?

    Але якщо він купує іншу, то в момент покупки, якщо працюватимуть непрямі методи, податкова може запитати, звідки гроші. Непрямі методи – це не ревізія тих активів, які є. Це тільки про майбутні покупки.

    – Тобто витратити сірі гроші на великі покупки, які відображаються у реєстрі, буде неможливо?

    – Так, фактично буде неможливо. І це питання не лише податкового контролю. Це також результат фінансового моніторингу.

    Эта же новость на украинском языке"businessUA.com"



    ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Підписатись не коментуючи
E-mail:

Додати коментар

 
Имя:
Пароль: (если зарегистрирован)
Email: (обязательно!)
captcha

теги форматирования

добавить смайлы
 
Підписатись на коментарі по e-mail  

День в фотографіях Всі фотографії

Актуальні теми Всі актуальні теми